Пошук ліків

Цефангін — інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

 для медичного застосування препарату

ЦЕФАНГІН

(CEFAngin)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Cefadroxil;

(6R,7R)-7-[(R)-2-аміно-2-(4-гідроксифеніл)ацетамідо]-3-метил-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло [4.2.0.]окт-2-ен-2-карбонова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або майже білого кольору в капсулах блакитного кольору;

склад: 1 капсула містить цефадроксилу 0,25 г;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію стеарат.

Форма випуску. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини і споріднені речовини. Код АТС J01DA09.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Цефадроксил — цефалоспориновий антибіотик першого покоління для перорального застосування. Діє бактерицидно. Механізм дії препарату Цефангін полягає у здатності зв’язуватися з пеніцилінзв’язуючими білками цитоплазматичних мембран бактерій. Це призводить до пригнічення синтезу пептидоглікану клітинної стінки, що, в свою чергу, порушує процес ділення бактерій і викликає їх загибель.

Антибактеріальний спектр препарату Цефангін: грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus spp. (у тому числі штами, які продукують b-лактамази), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes. Грамнегативні мікроорганізми: Escherichia сoli, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria spp., Proteus mіrabilis, Salmonella spp., Shigella spp. Анаероби: Bacteroides spp. (за винятком Bacteroides fragilis).

Фармакокінетика. Після приймання внутрішньо цефадроксил практично повністю всмоктується у верхньому сегменті тонкої кишки. Біодоступність — 95 %. Зв’язування з білками низьке: від 15 до 20 %.

Препарат швидко розподіляється у тканинах і рідинах організму, включаючи: синовіальну, перикардіальну, перитонеальну рідини; плевральний випіт, жовч, мокротиння, сечу; кістки та м’які тканини. Проходить через плаценту і проникає у грудне молоко.

Виводиться з організму нирками у незміненому вигляді (приблизно 93 %) шляхом клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Період напіввиведення при нормальній функції нирок становить 1,2 — 1,5 год, при порушеній функції нирок – 20 — 25 год.

 

Показання для застосування. Інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів (середній отит, синусит, тонзиліт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія), інфекції сечовидільних шляхів, шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів (остеомієліт, септичний артрит).

 

Спосіб застосування та дози. Цефангін приймають незалежно від приймання їжі один або два рази на добу.

Дорослі та підлітки з 12 років (масою більше 40 кг) при:

інфекціях верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (синусит, отит, тонзиліт, трахеобронхіт) приймають по 0,5 – 1,0 г (2-4 капсули) – 2 рази на добу;

інфекціях нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, пневмонія) приймають по 1,0 г (4 капсули) – 2 рази на добу;

інфекціях сечового тракту приймають по 0,5 – 1,0 г (2-4 капсули) – 2 рази на добу;

інфекціях шкіри та м’яких тканин приймають по 0,5 г (2 капсули) – 2 рази на добу;

остеомієліті, септичному артриті приймають по 1,0 г (4 капсули) – 2 рази на добу.

Максимальна добова доза для дорослих – 4 г.

Діти від 6 до 12 років при:

інфекціях верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (синусит, отит, тонзиліт, трахеобронхіт);

інфекціях нижніх дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, гостра пневмонія);

інфекціях сечового тракту;

інфекціях шкіри та м’яких тканин;

остеомієліті, септичному артриті

приймають по 0,25 г (1 капсула) 2 рази на добу (капсулу не розкривати, ковтати цілою). Середня терапевтична доза – 25 мг/кг. Максимальна добова доза для дітей – 50 мг/кг. Враховуючи те, що капсули не можна розкривати і ділити, дози та кількість капсул на прийом визначають у межах добової дози від 25 до 50 мг/кг.

Середній термін лікування дорослих та дітей становить 7-10 днів.

Лікування має тривати протягом 48 — 72 год після зникнення симптомів захворювання або появи ознак зникнення бактеріальної інфекції. При інфекціях, спричинених бета-гемолітичними стрептококами групи А, рекомендується проводити лікування не менше 10 днів. При тяжких інфекціях (наприклад, остеомієліт) може знадобитися триваліше лікування, не менше 4 — 6 тижнів.

У хворих з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) дозу препарату коригують залежно від кліренсу креатиніну:

 

Кліренс креатиніну

мл/хв

 

 

Початкова доза

 

Підтримуюча доза

 Інтервал між введеннями
50-25  1 г  0,5 г 12 годин
10-25  1 г 0,5 г  24 години
0-10  1 г 0,5 г 36 годин

 

У пацієнтів з кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв препарат призначають так само, як і при нормальній функції нирок.

 

Побічна дія.

— З боку травного тракту, печінки: нудота, блювання, діарея, симптоми псевдомембранозного коліту (сильні спазми і болі у шлунку; підвищення температури; тяжкий пронос з водянистими випорожненнями, можливий кривавий пронос), помірне збільшення активності печінкових амінотрансфераз.

Алергічні реакції: шкірний висип, кропив’янка, набряк. Іноді можливі: мультиформна еритема або синдром Стівенса-Джонсона (утворення пухирів, злущування та відшарування шкіри і слизових оболонок; можливе ураження очей або інших органів і систем), сироваткова хвороба, анафілаксія (бронхоспазм, зниження артеріального тиску).

З боку сечостатевої системи: свербіж зовнішніх статевих органів, піхви, виділення.

— Інші реакції: артралгія, транзиторна нейтропенія, збудливість, безсоння.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду, період вагітності і годування груддю, дитячий вік до 6 років.

 

Передозування. Симптоми: нудота, галюцинації, гіперрефлексія, екстрапірамідні симптоми, сплутаність свідомості, кома, порушення функції нирок.

Лікування: необхідно викликати блювання або промити шлунок, за необхідності – гемодіаліз, корекція водно-електролітного балансу, моніторинг функції нирок.

 

Особливості застосування. З особливою обережністю необхідно призначати препарат Цефангін пацієнтам з підвищеною чутливістю до пеніцилінів через можливу перехресну реакцію; пацієнтам з порушенням функції нирок (призначають за умови ретельного клінічного нагляду і контролю функції нирок як до лікування, так і протягом всього курсу лікування); особам з захворюваннями травного тракту (особливо тим, хто має в анамнезі коліти).

При розвитку алергічної реакції препарат необхідно відмінити і провести відповідну десенсибілізуючу терапію.

При тривалому застосуванні препарату Цефангін можливий розвиток симптомів гіповітамінозу К (геморагії). Також рекомендується періодично контролювати склад крові та функціональний стан печінки та нирок.

Можуть також відзначатися тимчасові псевдопозитивні результати прямого тесту Кумбса.

У період лікування препаратом Цефангін не рекомендується вживати алкоголь.

Цефангін може зменшувати ефективність пероральних контрацептивів.

 
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Застосування препарату Цефангін з аміноглікозидами, поліміксином, колістином, а також високими дозами петльових діуретиків потенціює нефротоксичний ефект.

При сумісному тривалому застосуванні антикоагулянтів або інгібіторів агрегації тромбоцитів зростає ризик розвитку геморагічних ускладнень. Препарат може зменшувати ефективність оральних контрацептивів.
 

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 0С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності — 2 роки.

Copyright © 2015

To Top